Довжиною в життя майбутнє. Подумалось, дивлячись в очі стіни.Так було завжди. Навіщо тоді мені жити. Для чого це тіло? Кому воно належало? Для чого це я? І хто це посміхається у дзеркалі?
Довжиною в життя мить. Розбивши череп об думки, він пошепки навіки вкляк. У вікно вдарилось тіло крука. Він здох в польоті. Так почалася мука...

повільно падаючи
мов шкіра
згадуючи
дебіла

вирваний нетом сноб
хворий на тінь хвороб

нестерпно відданий
ганебно попав під розстріл

чума харчується жовчю тіл
а я заїбався приручати сук

навіщо мені байдужість?
я сам байдужості батько.
думок довколо багацько
питання - навіщо ти?

пірнаючи в прірву
вірно
сягаючи сил себе
навіки куєш уклінно
прокляття сивих небес

Особисто я, давно знаю про не випадковість випадковістей. Саме тому я дозволяю мати зустріч із людьми, котрі мені по-справжньому цікаві.

перечитав оце френдстрічку, і з"вились у моїй голові наступні думки

коріння блукає пошепки
навмання і пошепки-навпаки
так мрія стріляє в сутінки
дзеркала - на віки

навмання цілуючий ангел
потрапить стрілоюю в серце

і тільки мені не спиться
бо я приручив собаку

- Зіноідо Григорівно, є не вельми приємні речі, які я змушенний вам повідомити.
- Це про останній аналіз крові?
- Так. Ваш ендокринолог або через некомпетентність, або з остраху брати на себе відповідальність, не повідомив вам про...
- Я знаю про що ви...
- Чому ви не сказали про це одразу.
- Вам, Олеже, все-одно цього не зрозуміти.
- Я знаю, що світ довкола вас перевернувся, але в вас є найнемовірніше чудо в усьому всесвіті! Нехай мертві залишаються в нашій пам"яті, а живі - залишаються з живими. І не смійте!!! Я наказую вам не сміти, будучи живою хоронити себе!!!
- Я самотня, Олеже... Мені 72, я прожила достойне життя і... Дякую тобі, синочку.
Можу я звонити тобі інколи? Я буду чемною... Боже, як мене любили чоловіки...

Самотність – одне з найбільших благ. Кажу так, бо самотність знаю у всіх її проявах. Інколи хочеться заплакати. Жорстокість існування в тому, що є ілюзія допомоги. Кожен вилазить із ями своїми талантами. Тоді, вилізши із колодязя, раптом починаєш дихати на повні груди (так ніби в колодязі не було повітря), починаєш пити воду(…), дивитись у небо і посміхатись сонцю. Радіти кожній живій істоті – хробаку, чи людині без різниці. Цю радість і варто зафіксувати на все життя. Бо пізніше, світ виявиться черговим колодязем(((G

якась така фігня у мені перебуває))) я з демонами дружу. Тепер буду кокетловую дурою)

коли ти вмираєш - це схоже на звук дверей, котрі замикають на ключ. Після цього- вмикається підкірка головного мозку. Мозок малює картинки з дитинства твоєї прабабці, і твоє дитинство теж присутнє (як і твоє життя)))) Уся ця хуйня триває 40 днів (у твоєму випадку буде тривати майже вічність) Коли ти змучишся, і почнеш молити Всевишнього - почнеться ще один період вічності. І так до нескінченності, поки...неймовірної потуги сила не кине тебе в це казіно. А можеш зависнути поміж світами - це перше з рівнів пекла. Іж таких 9 - читай Данте.
На виході отримаєш народження у кращих умовах для самореалізаціЇ.

...Якщо би Смерть була відповідю((((

- Алег, каким способом ты позволяєш себе хоронить людей?
- Запросто, Оля))) Есть такие вещи как карма...
- Так ты посчитал себя вершителем кармы? О бо мне пожайлуста не говори ни слова, мне и так сложно с тобой общаться...
- Не бойся) Карма - ето когда каждый получает по заслугам. Даже если ето ребенок. Избавить от наказания может только черная магия. Я такими вещами не занимаюсь. Перезвони отцу!
- Откуда ты ето знаеш?
- Я знаю больше

СКАЗАЛИ МЕНІ МЕНЕДЖЕРИ
БУДЬ СИЛЬНІШИМ І ВИЇБИ ЇХ
Я ВКЛЮЧИВ СВОЮ СИЛУ
ДЯДЬКО ПРОСТО ВТРАТИВ СВІДОМІСТЬ
ГОВОРИВ ІЗ МЕДСЕСТРОЮ
ВОНА ТЕЖ ПОБІГЛА ЗА КОРВАДОЛОМ
ГОВОРИВ ІЗ СТАРШИМ БРИГАДИ
ПРИ МЕНІ НАЛИВ СОБІ СПІРТУ
ПІСЛЯ ЦЬОГО СКАЗАВ МЕНІ
" Ґм , НАВРЯД ЧИ СПАСЕМ
НАСЛІДКИ
КОМИ БУДУТЬ БЕЗПОВОРОТНІМИ

мене якимось міфічним чином ковбасить нет
всім до ДІЗІ. ВАЖКО ЙОМУ - НЕ БУДЬТЕ УРОДАМИ)))

Як я заїбався бачити цих відьм. Якщо б хто-небудь зрозумів оцю навалу жаб і гадюк. тільки сучки чекають щоб їх послали матом. Тільки і спасає віра, глибинна віра. Бо загризуть з усім єством.
Отак і живем. З дня в день. проблему можна легко нагнути якусь в туалеті. В 20 - це вирішувало
,зараз - це створює додаткові проблеми. І всім ім потрібен чоловік.
Зароблю грошей - уїбу на якісь острови. Буду шукати Істину. Вже шукаю...

СПОКІЙ ВУЛИЦЬ
ЧАСТО-ГУСТО ПОРУШУЄ МАШИНА З ОРГАНІЗАЦІЇ
В ЧАСИ ссср - В ЕПОХУ БОРОТЬБИ ЗІ ВСІМ, ЩО ДУМАЄ - ЗАБОРОНЯЛИ тАРКОВСЬКОГО
ТЕПЕР - ЗАБОРОНИВ БИ ФОН ТРІЄРА
І ХУЙ З ТОГО - ЗАБОРОНЮ НЕТ (ПРО ЦЕ МРІЮТЬ ПІДАРАСИ З ВЕРХОВНОЇ РАДИ)
бО ЦІ СУКИ ВСІ ЯК ОДИН ВИРОСЛИ З КОМСОМОЛЬСЬКОЇ ШКОЛИ, І ТАМ ВСІ ЯК ОДИН ОТРИМАЛИ "ШКОЛУ ЖІЗНІ",
ІБАЛИ СВОЇХ ПРОФСОЮЗНИХ АКТИВІСОК В БАНЯХ, І ЗАРАЗ УРОДИ ПІЗДЯТЬ ЯК БУЛО ХАРАШО ПРИ САЮЗІ. і юЩЕНКО ТУТА. чИ ХТОСЬ СУМНІВАЄТЬСЯ, ЩО ГОЛОВА НАЦБАНКУ НЕ БУВ ПОРУЧ З ПРЕЗИДЕНТОМ КУЧМОЙ????
ХУЯ БИ КУЧМА ПІДПУСТИВ ТАКОГО КЛОУНА ДО ВЛАДИ.
Я УКРАЇНЕЦЬ! Я ТАКУ СПЕКУЛЯЦІЮ ЧУЮ. ...а НАРОД В НАС БИДЛО! ТУПЕ І СВІДОМЕ!
йОБАНА В РОТ - А Я ХУЯ ЗАСУНУ І ВАМ В РОТ ШОБ НЕ ПІЗДІЛИ ЗАДОВГО \\\ ЖУРНАЛІСТІВ НАХУЙ!!!

біле шукає сутінки
жовте ховається в райдузі
тільки душа моя
не потребує кольорів

Я МІГ БИ ЦЕ ПОЯСНИТИ ВСІМ І КОЖНОМУ. Поезія - вона не для дебілів. Слово уміє лічити. Але не всіх. Бо коли придзназначенно померти - я то витягну з могили на якийсь час. А що це змінює?
Потратить час на продовження побудови психологічної стінки довкола себе, і все одно віддасть свою Душу у мандрівку.
Шкода мені кожного живого, але і бачу я в кожному мерця.
Вибачте мене)))
пісі(((( Моторошний я сьогодні

- Здраствуйте, Неля Дмитровна!
- И Вам того же, кто Вы?
- Сергей Дмитрович, как дела Ваши?
- Не знаю такого, Вы из Киева?
- (пиздец прохавала моментально. Включаю жесткость) Да вот представте себе, из Киева, звоню Вам, переживаю за Вас.
- А чего тебе сына переживать обо мне, о себе подумай.
- А чего мне переживать, коли проблемы серьезные у Вас а не у меня. Не меня ли лечить собрались, уважаемая? А может ет я о протезе в вашом восприятии мира обьясню и поремонтирую (если захочу).
- Дерзкий ты, и сильный. Только я все вижу и знаю. Пиздец мне сына, жду старуху сегодня. Спасибо, милый. Умничка ты. Других спасай, а мне в путь.
- Тихо блядь. Вы что в похоронное бюро позвонили? Или своему космическому меру? По чем похороны в Киеве? Вы думали меня обмануть? У Вас ето не получилось. Я ложь вижу в 10 секунд разговора. Досвидания
І тут я відвернувся, і заплакав.

Сьогодні прийшов на роботу накуренний. Класна трава. Я би навіть сказав дуже і дуже класна. Те, що в людей на тому кінці дроту починала вилітати з рук ручка, коли я диктував свій робочий номер телефону, і те, що вони змінювали свій пихатий і хамський тон на протязі хвилини - то все фігня по-рівнянно з грандіозною 3-ох хвилинною розмовою з "яснавідящєй із Луганской області" (нехуйова назва принаймі оповідання)
- Олежка, мне тут одна афигезная тетка позвонила. Не хочеш ее закрыть?
- Так а в чем смысл?
- Да она типа ясновидящяя.
- И хуй с того?
- Реальная - расказала полностью о моей семье, я бля бросила трубку.
- Рад за тебя. Хорошо хоть семью не бросила.
- Олежка, я тебя очень прошу, поставь ее на место. Я целую ночь не спала.
- Бля, шо за нахуй бредни. Ты шо "Маргоши" обсмотрелась?
- Олежка, я тебя никогда ни о чем не просила...
- Она хоть не сказала что тебя ждет?
- Она начала, и я бросила трубку... (очі сльозяться, зараз почне плакати)
- Ладно угомонись. Вся вот ета херня щас развенчается на твоих глазах...

я сьогодні говорив з Ігором
мені важко говорити відчувши його біль.
Самовпевненні не чують впевненних
Хворі не здатні почути здорових, і навпаки(((
Я люблю його навіть коли дим повертається в огнище
і крик говорить пошепки, ти таки
не покинеш себе, поки ще
дзеркало повернеться навпаки.

Ото їбаньки. Вони живучи і перебуваючи в "сталіце" - очевидно відчули себе пульсом "кантемпроері арт". В пізду ці малалєтські патугі. Імітація личить папугам. В пошуках особистого досвіду, глядачу видається закамуфльованна імпотенція. Так і хочеться плюнути в обличчя виєбанними пошуками "митцям". Заїбались шукати - їбіть кота в найманній майстерні. Це буде трохи цікавіше.

Їй 96 років
кожен ранок починається о 12 ночі, коли вона намагається зімкнути віки
з цього моменту починається пекло спогадів...
Вона пережила всіх, хто жив у її дворі
Їй 96, але і в цьому впевненності нема жодної
Двоє синів і єдиний коханий вже років зо 20 в могилі
Після інсульту Ніна не впізнає речі і назви речей
"Какой-то мужчіна пріходіт ко мнє во снє і говоріт что всьо будєт хорошо, мама"

Ніна звонить мені і плаче :
"Я ж нєвєрующєй осталась до сіх пор. І Нє могу. Алєжик, я знаю ти чуствітєльний чєловєк.
Я знаю, что ти сільний. Пожалєй мєня"
пісі!!! жаль - це найнижчий з сурогатів співчуття